«Я знаю, якою ціною це дається». Історія грудного вигодовування Голови Фонду ЮНІСЕФ Юкіе Мокуо
UNICEF Ukraine
Голова Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), Юкіе Мокуо, любить пояснювати мамам і дітям важливі речі на власному прикладі. Цього разу вона ділиться своєю історією про грудне вигодовування. Ця історія стане корисною для мам, у яких після пологів не з’являється грудне молоко. Почитайте, якою наполегливістю Юкіе здійснила свою мрію: дати своїй дитині грудне вигодовування.
***
Ця історія дещо довга, але мені хотілося розповісти її повністю. Сподіваюся, ви знайдете час, щоб прочитати її. На цьому дорогому для мене фото я годую свою доньку грудним молоком – це вже заключна частина нашого грудного вигодовування. Їй виповнилося всього 2 роки на той час.
Зважаючи на пізній вік народження першої дитини (мені було 47!), коли вона народилася у мене не було буквально жодної краплі грудного молока. У єдиній Дружній до Дітей Клініці в Токіо (дивовижно, що там є лише одна ліцензована ДДК) я намагалася годувати грудним молоком вдень і вночі протягом перших 3 днів за підтримки медсестер. Але все було безуспішно. У ролі працівника ЮНІСЕФ, яка роками на роботі заохочувала до грудного вигодовування, це було так прикро! Але у мене не було жодного іншого вибору, крім як використовувати штучне вигодовування.
Я мріяла про те, щоб годувати доньку виключно грудним молоком хоча б до 6 місяців – тож я не здавалася. Просто продовжувала давати їй всмоктувати материнське молоко, хоча для початку її все одно треба було годувати замінником.
Все повільно змінювалося – в перший місяць у мене почало з’являтися трішки, зовсім трохи грудного молока. Моя донька була щаслива особливо вночі – це давало їй відчуття затишку і заспокоювало.
На щастя, я знайшла неподалік гарний масаж, який сприяв появі молока, тож я відвідувала його щотижня. Мені давали дієві поради щодо того, як правильно тримати маля, як давати їй смоктати молоко, як харчуватися і проводити щоденні практики і т.д.
Відношення між замінником і грудним молоком поступово змінювалося - 80/20, 60/40, 50/50, 30/70. До кінця 3-ого місяця пропорція була 10/90 – тоді я усвідомила, що моєю звичкою стало використовувати замінник, тоді як і свого материнського було уже достатньо.
Мій консультант з грудного вигодовування сказав мені: «Чого ти боїшся? Ти думаєш, твоя донька помре без пляшечки? Просто забери її!»
Ура! Четвертого місяця я здійснила свою мрію забезпечити моїй доньці «виключно грудне вигодовування». Вона продовжувала харчуватися лише грудним молоком до кінця 6-го місяця, коли я вже додавала іншу їжу.
Я повернулася на роботу, коли доньці було 9 місяців. На початку я намагалася ходити додому на обідній перерві, щоб погодувати її протягом дня. Але, на жаль, це не спрацювало, оскільки я трудоголік – протягом робочих годин я повинна займатися виключно роботою.
На той момент все складалося добре із додатковим дитячим харчуванням та іншими рідинами. Але як тільки я поверталася додому, донька припадала до грудей.
Тож я продовжувала вигодовувати її грудним молоком вночі. Вам може здатися, що це достатньо складно - годувати маля в нічні години, тоді як вдень у тебе повноцінний робочий день. Але, повірте для мене це було неймовірною радістю! Це такі прекрасні моменти материнства. Це давало мені заряд енергії повертатися до роботи наступного дня.
Коли доньці було 18 місяців, мені треба було поїхати у відрядження на тиждень. Я думала це припинить моє грудне вигодовування. Але, вірите чи ні, після тижневої перерви у мене все ще з’являлося грудне молоко, просто тому що моя донька хотіла поновити харчування.
Ми продовжували в такому ж дусі аж поки їй не виповнилося 2 роки. Тоді мені довелося поїхати у відрядження на 2 тижні. Це фото ми зробили якраз перед тим, як я вирушала в дорогу. Після мого приїзду донька думала, що я повернуся до грудного вигодовування. Проте я не зробила цього. Я сказала собі – час прийшов. Вона поплакала один раз, але далі все було нормально. Я так сумувала за цим безмежно цінним моментом, що не повториться більше у житті. Але той особливий зв'язок між мною та донькою, який ми встановили за ці 2 роки, зберігся. Зараз їй виповнюється 5 років, час від часу їй вкотре хочеться припасти до моїх грудей. Це дає їй відчуття затишку.:-)))
Ось і вся історія. Тепер я знаю, що це НЕ легко. Я більше не можу говорити усім матерям просто вигодовувати грудним молоком. Я знаю, якою ціною це дається. Мені вдалося, тому що мій чоловік та сім`я дуже підтримували мене, я не працювала, я мала нагоду дозволити собі піти на масажі та консультування (що теж немало коштує)…. Тож, мушу визнати, у мене були привілеї. Для жінок вигодовувати свого малюка грудним молоком – це не проста справа. Це боляче, це потребує нервів, це вимагає енергії.
Тим не менше, те, що ти отримуєш від вигодовування свого малюка грудним молоком неможливо замінити нічим іншим! Це не лише найкраще харчування для дитини, це також захист імунітету для здоров’я малюка, психологічний та фізичний зв'язок з ним і радість та щастя у сім`ї. Усі всебічні аспекти грудного вигодовування дарують якнайкращі сімейні стосунки і прекрасний зв'язок, який триватиме у житті сім`ї.
Ольга Ермилова
Умница !!!!
Slavenka Devetak Grahovac
Is UNICEF Ukraine doing something for children in the areas under shelling?
Anya Vorobyova
oce tak istorija! a moja susidka meni rozkazala pro jiji dyvo z hrudnym hoduvanniam. U neji stavsia sepsys krovi na 7-mu misiaci vahitnosti, dytynu distaly cherez kesarevo, koly vona vzhe bula v komi. Boh jiji povernuv do tiamy, koly nedonoshenij dytyni buv uzhe misiac'! Zvisno, hoduvaly joho zaminnykom. A potim na svij "due date" vona vidchula prylyv moloka i vsuperech medpersonalu ta rodyni pochala hoduvaty syna hruddiu!!!!!
