ДОРОГА В КОСМОС В'ЯЧЕСЛАВА КОВТУНЕНКА
Yuzhnoye State Design Office
В’ячеслав Михайлович Ковтуненко (31.08.1921 – 10.07.1995)
31 серпня 2020 року виповнилося 99 років з дня народження видатного вченого і конструктора ракетно-космічних систем, заслуженого діяча науки і техніки, члена-кореспондента РАН і Національної академії наук України, доктора технічних наук В'ячеслава Михайловича Ковтуненка.
Доктор технічних наук (1960), професор (1962), член-кореспондент Академії наук УРСР (1972), начальник проектного відділу і проектного комплексу ОКБ-586 (Особливого конструкторського бюро на чолі з Головним конструктором М.К. Янгелем) (1954-1961), заступник Головного конструктора ОКБ-586 (з 1961 р.), начальник спеціального підрозділу з космічної техніки в складі ОКБ (1962), головний конструктор космічного конструкторського бюро КБ-3 у складі ОКБ (1965-1977); завідувач кафедри прикладної газодинаміки та тепломасообміну (1963-1969) і кафедри аерогідромеханіки (1969-1977) Дніпропетровського державного університету; один із засновників Дніпропетровського відділення інституту механіки АН УРСР (нині Інститут технічної механіки НАНУ і ДКАУ) і науковий керівник аеродинамічного відділу цього інституту (1962-1977), ініціатор створення міжнародної організації для дослідження космосу в мирних цілях «Інтеркосмос» і її співдиректор від Радянського Союзу; Головний конструктор НВО ім. Лавочкіна (м. Хімки Московської області) (1977-1995).
Вчений отримав Ленінську премію (1960) за створення ракети Р-12 (8К63), звання Героя Соціалістичної Праці (1961) за створення ракети Р-14 (8К65). Нагороджений багатьма орденами і медалями Радянського Союзу, в тому числі і за ратні подвиги на фронтах Великої Вітчизняної війни. Був членом кількох Вчених рад і державних експертних комісій з ракетної техніки та інших наукових і науково-технічних організацій.
Наукова та конструкторська діяльність В'ячеслава Михайловича в області ракетно-космічної техніки, космонавтики та аеродинаміки літальних апаратів великих швидкостей, і правда, багатогранна. Перш за все, вона була спрямована на створення оборонної ракетної техніки Радянського Союзу, на розробку різних типів штучних супутників і ракет-носіїв для виведення цих супутників на орбіту Землі, а також на дослідження за допомогою космічних апаратів ближнього і далекого космосу Сонця, Венери, Марса, комети Галлея, на вивчення загального використання космічного простору для оборонних і господарських цілей (зокрема, вивчення та моніторинг географічних, геологічних, океанографічних та інших проблем земної поверхні) та ін.
Основні наукові праці В'ячеслава Михайловича, як теоретика і конструктора ракетно-космічної галузі, стосувалися принципових науково-технічних і технологічних рішень з розробки конкретних екземплярів ракетно-космічної техніки і в більшості своїй були суворо засекречені, відомі тільки певному колу фахівців.
Діяльність Ковтуненка в області ракетної техніки почалася в 1946 році, коли він, закінчивши Ленінградський держуніверситет за фахом «механіка», почав працювати в конструкторському бюро з ракетної техніки на чолі з Головним конструктором С.П. Корольовим. У 1953 році переведений до Дніпропетровську начальником проектного сектора КБ заводу №586. З 1954 по 1977 рр. - в КБ «Південне»: начальник відділу, заступник головного конструктора - керівник і головний конструктор КБ космічних апаратів. Керував проектними роботами зі створення перших ракет Р-12, Р-14, Р-16, ракет-носіїв «Космос», «Космос-2».
Під його керівництвом створені перші дніпропетровські космічні апарати військового і наукового призначення, в тому числі перший дніпровський супутник ДС-2 («Космос-1»), автоматичні універсальні орбітальні станції, метеорологічні супутники, міжнародні наукові супутники, система радіотехнічного спостереження «Цілина»; здійснені перші міжнародні проекти «Інтеркосмос», «Аркад», «Аріабхата», «Бхаскара».
В основу супутників КБ «Південне» було закладено принцип уніфікації конструкцій обслуговуючих систем, використання єдиного корпусу, стандартного складу службових систем, загальної схеми управління бортовою апаратурою і єдиної системи енергоживлення. Все це дало можливість організувати - вперше в світовій практиці - серійне виробництво космічних апаратів.
Саме В'ячеслав Михайлович перший відкрив дорогу конверсії в ракетно-космічній техніці, створивши на базі бойових ракет, які відслужили гарантійні терміни, ракети-носії.
Свою педагогічну роботу В.М. Ковтуненко почав в Дніпропетровському державному університеті як старший викладач профілюючої кафедри фізико-технічного факультету. З 1963 по 1969 рр. він був завідувачем кафедри прикладної газодинаміки та тепломасообміну спочатку на фізико-технічному, а потім - на механіко-математичному факультеті. За його ініціативи на цьому факультеті була відкрита кафедра аерогідромеханіки (1969), яку В'ячеслав Михайлович і очолював від початку її існування і до свого від'їзду на роботу до Москви в 1977 році.
В'ячеслав Михайлович був педагогом від Бога: його лекції з аеродинаміки, газодинаміки і аеродинамічного розрахунку літальних апаратів викликали великий інтерес у студентської молоді. Він умів щиро зацікавити студентів науковими проблемами аерогазодинаміки високих швидкостей, їх застосуванням в ракетно-космічній галузі. Під час викладання своїх дисциплін В.М. Ковтуненко вдавалося поєднувати вдалу методичну організованість подачі матеріалу з глибокою науковою строгістю, актуальність постановок задач з новизною методів їх вирішення і подальшим практичним застосуванням. Тому пам'ять про В'ячеслава Михайловича досі живе в серцях і справах його учнів і послідовників. А створена ним кафедра аерогідромеханіки спільно з кафедрою прикладної газодинаміки та тепломасообміну протягом багатьох років забезпечує випуск в Дніпровському національному університеті фахівців за напрямом підготовки «гідроаеродинаміка». І сьогодні ці фахівці користуються великим попитом серед підприємств ракетно-космічної галузі всієї країни.
В.М. Ковтуненко і В.М. Лобанов з Головним конструктором ракетного заводу В.С. Будником. Дніпропетровськ, 1953 рік
В.М. Ковтуненко і В.М. Лобанов з Головним конструктором ракетного заводу В.С. Будником. Дніпропетровськ, 1953 рік
Перший дніпровський супутник ДС-2 («Космос-1»), створений під керівництвом В.М. Ковтуненка та виведений на навколоземну орбіту 16 березня 1962 р.
Академік Б.М. Петров проводить засідання Держкомісії з запуску супутника «Інтеркосмос-1», космодром Капустін Яр. Ліворуч від нього — В.М. Ковтуненко. 1969 рік
Виступ головного конструктора космічних апаратів В.М. Ковтуненка на Держкомісії
Дніпропетровські супутники на ВДНГ СРСР
Президент АН СРСР Мстислав Келдиш знайомиться з виробництвом космічних апаратів на Південмаші. Пояснює В’ячеслав Ковтуненко
Л.А. Караханян, Г.М. Піленков, В.Ф. Уткін, В.М. Ковтуненко. КБ «Південне», 1971 рік
В.М. Ковтуненко в своєму робочому кабінеті. КБ «Південне»
Розробники КА КБ «Південне» з Головним конструктором В.М. Ковтуненком, 1975 рiк
В Індії: В.М. Ковтуненко (зліва), С.М. Реріх (2-й зліва), О.Ф. Богомолов (праворуч). Квітень 1975 року
На питання журналістів відповідають керівники міжпланетного проекту «Вега» академік Р.З. Сагдєєв (у центрі) та Генеральний конструктор НВО ім. С.О. Лавочкіна В.М. Ковтуненко (праворуч)
Меморіальна дошка В.М. Ковтуненку в КБ «Південне» на будівлі КБ космічних апаратів
Використані джерела: газета «Конструктор» № 19 (972)
